Абрахам Мерріт: Гори, відьмо, гори! Повзи, тінь, повзи!

Гори, відьмо, гори! – рідкісний зразок містичного нуар-детективу, що розповідає про низку загадкових і зловісних подій у Нью-Йорку 1930-х, коли лікар та науковець доктор Ловелл і відомий ганґстер Рікорі протистоять лихим прадавнім чарам, які розповзаються містом, нищачи всіх, хто потрапляє в їхні лабети.

"Темне полум’я зловісної мудрості, що згущувало тіні похилених у роздумах каменів Стоунхенджа, яке пізніше годувалося з рук римських легіонерів, яке, хтозна чому, набиралося сил в середньовічній Європі, і все ще палає, все ще живе та могутнє" – зазначає у своїх нотатках під назвою "Диявольські ляльки мадам Менділіп" доктор Ловел, і він тут геть не згущує фарби.

На сторінках повісті Повзи, Тінь, повзи! оживає давня бретонська легенда про загублене і прокляте місто Іс, його короля Ґрадлона і його доньку-відьму, біляву Дагут, якій підвладні тіні. Плин історії постає у вигляді спіралі, і давнє місто з його темними чарами, кривавими ритуалами і служінням потойбічним богам знову повертається до життя, аби ще раз повторити всі химерні виверти правічної легенди.

Наостанок читачам пропонується післямова письменника, літературознавця і перекладача Євгена Ліра, в якій він розповідає про контексти творчості Абрахама Мерріта і про його важливе місце в літературі химерного та дивовижного.