Олександр Мазін: Варяг. Смерті немає

Десяте століття. Народження Русі. Жорстокий та дивовижний світ.

Світ, де слабкий стає рабом, а сильний – жертвою найсильнішого.

Світ, де головні дороги – річкові та морські шляхи. За право контролювати їх борються царства та імперії. А ще – невеликі, але войовничі варязькі князівства, що поставили свої міста на берегах річок, повз які не пройти ні Дону, ні Волзі. І щоб утримати свої землі, не дати ворогам підім'яти під себе, зруйнувати, знищити, потрібен був вождь, здатний об'єднати і очолити зовсім юний союз варязьких князів і показати всім: хазарам, скандинавам, візантійцям, печенігам: у світ прийшла нова сила, з якою слід шанувати.

Великий князь Олег, прозваний Віщим, став цим вождем.

Так розпочалася Русь.

Соратник великого полководця Святослава, радник першого з государів Русі Володимира, він прожив довге і славне життя, але смерті немає справжнього воїна. І ось – нове життя, в яке Сергій Духарєв входить не могутнім і владним князем-воєводою, а безправним та слабким хлопчиськом без роду та рідні. Зате він знову молодий, а навколо світ, у якому, напевно, знайдеться місце для славного воїна, яким він безперечно стане… Якщо виживе.