Олександр Пушкін: Дубровський. Пікова дама. Єгипетські ночі

Ясність, точність, лаконізм, відмова від стилістичних прикрас - риси, які, безумовно, відрізняють пушкінську прозу; разом з тим за зовнішньою простотою прихований настільки багатий смисловий потенціал, що літературознавці протягом майже двох століть не втомлюються розгадувати шедеври Пушкіна. До прози, яку колись називав «негідною», він звернувся лише наприкінці 1820-х років, вже здобувши популярність і визнання як поет. Це звернення виявилося виключно плідним — різноманітним у тематичному та жанровому відношенні, багатим на оповідальні прийоми. «А хіба є російські романи?.. Відправ, батюшка, будь ласка, відправ», — у словах старої графині з «Пікової дами» явно звучить авторська іронія. Пушкінські досліди у прозі намітили нові шляхи у розвиток вітчизняної словесності.

У це видання увійшли роман «Дубровський» (1832-1833), повісті «Пікова дама» (1833) та «Єгипетські ночі» (1835).