Анатолій Макаров: Київський календар. Том 2. Літо

Сезонне життя киян (особливо - літнє та осіннє) в останні десятиліття помітно збідніло. Відійшли в минуле багато свят (Віщий тиждень, Юріїв день, Старий новий рік, що відзначався 1 серпня), розваги (паркова музика, нічні гуляння, балагани), осінні турботи (заготівля варення, овочів і дров).

Зникли загальноміські гуляння, пароплавні прогулянки в Межигір'ї і Китаєво, пікніки і маївки на Дніпрі.

І все ж сумувати не варто. З нами залишилася сама наша природа. Її пори року, її неприборкана вдачу, її непередбачуваність; її бурі та зливи, пишні суцвіття каштанів і жар осінніх барв Ірпеня і Пущі. Це те багатство, яке може втратити кожен з нас, відкочувавши на ситні хліба в багатші, благополучні країни.

Нехай ця книга нагадає також читачеві про ті часи, коли городяни жили ближче до природи і бачили в бігу часу більше сенсу, ніж ми.

Головне, частіше повертатися душею і думками до минулого. А там, може, щось із забутих звичаїв знову повернеться до нашого життя.