Діна Сабітова: Цирк у скриньці

Я досі люблю іграшкові будинки. Щоб усе маленьке було, але як справжнє.

У п'ять років мені здавалося, що можна постаратися і опинитися там, усередині. Сидіти на крихітному дивані, читати книжку розміром з поштову марку, і дивитися у вікно, за яким буде інший, яскравий і чудовий світ.

Там, за вікном, завжди гратиме духовий оркестр, закликаючи глядачів у цирк, там завжди буде літо, друзі, яблука на деревах та хмари у безмежному небі.

Тоді я любила книжки з добрим кінцем, зараз я продовжую мріяти, щоб у всіх все було добре: у осликів — морква, у собак — кісточка, у дітей — щасливі батьки та вірні друзі, у всіх людей менше неприємностей. Я навіть книгу в результаті про таке життя склала. Ось цю саму.