Досить істерік! Комплексний підхід до гармонійного виховання дитини

Книжка «Досить істерик! Комплексний підхід до гармонійного виховання дитини» стала бестселером New York Times і здобула чимало схвальних відгуків як від авторитетних видань, так і від самих батьків, які застосували поради авторів на власному досвіді.

ТЕМАТИКА

Виховання, дисципліна, дитяча та вікова психологія, розвиток дитини.

ПРО КНИЖКУ

Вам щодня доводиться квапити дітей до школи, сваритися з ними через невиконані домашні завдання чи з істерикою вкладати їх спати. Ви постійно повторюєте їм те саме, намагаючись привчити до дисципліни. Однак у відповідь — плач і крики.

Якщо вам знайомі такі ситуації, не засмучуйтеся. Унікальний метод виховання від Деніела і Тіни допоможе дисциплінувати дитину без наказів, заборон і покарань. Дізнавшись, як функціонує мозок, ви краще зрозумієте своїх синів і доньок та зможете навчити їх давати раду негативним емоціям, зрозуміти свої почуття та контролювати вчинки. Зрештою так ви закладете основу розумового й емоційного здоров’я дитини. Завдяки численним порадам авторів досягти дисципліни можна без істерик!

ДЛЯ КОГО КНИЖКА

Для батьків, учителів, терапевтів, вихователів і всіх, хто займається вихованням дітей, прагне краще їх розуміти і забезпечити їм гармонійний розвиток.

ЧОМУ ЦЯ КНИЖКА

Автори книжки пропонують розумний підхід до дисципліни з принципами і стратегіями, що допомагають уникати стресових ситуацій та негативних емоцій у вихованні дітей. Завдяки цьому методу, який ґрунтується на найновіших дослідженнях мозку, дисциплінування стане чудовою нагодою встановити контакт із дітьми і закласти підвалини їхнього щасливого зростання.

ПРО АВТОРІВ

Деніел Сіґел — доктор медичних наук, дитячий психіатр. Один із керівників Дослідницького центру усвідомленості, дослідник Центру культури, мозку та розвитку, виконавчий директор Інституту Майндсайт. Автор понад 10 відомих видань про виховання дітей і роботу мозку.

Тіна Брайсон — докторка філософських наук, дитяча і підліткова психотерапевтка. Директорка з роботи з батьками Інституту Майндсайт.

ІНШІ КНИЖКИ АВТОРІВ

«Секрети мозку. 12 стратегій розвитку дитини», «Наш формат», 2017 рік.

КНИЖКИ НА СХОЖУ ТЕМАТИКУ

• «Правила розвитку мозку дитини», Джон Медіна, «Наш формат», 2015 рік;
• «Виховання надзвичайної дитини», Мері Шіді Курсінка, «Наш формат», 2016 рік;
• «Як виховати дорослого: підготовка дитини до успішного життя», Джулі Літкотт-Гаймс, «Наш формат», 2016 рік.

ВІДГУКИ ПРО КНИЖКУ

Завдяки цій захопливій книжці, доступно написаній і проілюстрованій, Деніел і Тіна допомагають батькам привчати дітей до дисципліни та ефективніше комунікувати з ними.

Publishers Weekly

Яке полегшення! Завдяки Деніелу й Тіні у вас виникатиме дедалі менше труднощів під час виховання дітей. Книжка «Досить істерик!» пропонує дієвий метод, що ґрунтується на здоровому глузді та наукових дослідженнях. Застосування цього підходу принесе користь кожній дитині та радість усім батькам.

Деніел Ґоулман, психолог, автор бестселера «Емоційний інтелект»

ЦИТАТИ

Про ефективне виховання

Ефективне виховання означає, що ми не лише припиняємо погану поведінку чи спонукаємо до хорошої, а й навчаємо та формуємо зв’язки в мозку дітей, які допоможуть їм зважено приймати рішення та контролювати себе в майбутньому.

Про заборони та обмеження

Коли обмеження чи заборона супроводжуються злістю батьків або негативними емоціями, які навалюються на дитину, її «здоровий сором», спрямований на зміну поведінки, перетворюється на складніший «негативний сором» і відчуття приниження.

Про істерики

Не звертати уваги на дитину, яка зчиняє істерику — це чи не найгірше, що ми можемо зробити, адже коли дитина в такому стані, вона, очевидно, страждає. Діти потребують нас, нашої розради та піклування, коли страждають емоційно, як і коли відчувають фізичний біль. Їм потрібно, щоб ми були спокійними, люблячими та турботливими. Їм потрібно, щоб ми встановили з ними емоційний зв’язок.

Про дисципліну

Дисципліна — це навчання. Забувши цю просту істину, ми зіб’ємося з курсу. Якщо дисципліна перетворюється, наприклад, на покарання, є ризик втратити можливість навчити. Зосереджуючи увагу на наслідках невідповідної поведінки, ми обмежуємо можливості дітей відчути фізіологічні та емоційні результати роботи їхнього внутрішнього компаса.