Довгий шлях до свободи

Рік тому один із ініціаторів видання шукав в англійському оригіналі потрібну цитату, знайшов і так захопився, що прочитав усю книжку, яка виявилась справжнім одкровенням. І зміст автобіографії одної з найвизначніших постатей ХХ століття, і простий стиль викладу, яким розповідають вистраждану правду, вразили настільки, що вирішили перекласти і видати мемуари південноафриканського лідера українською. Ця книга, за відгуками літературних критиків, є інструкцією, яку слід прочитати кожній живій душі; серйозною розповіддю про життєвий шлях і справу життя, чудовим розкриттям внутрішнього світу чоловіка, який у своїй країні став поєднанням Вашингтона, Лінкольна й Ганді в одній особі. До пантеону найвизначніших постатей сучасної історії Мандела увійшов завдяки відданій боротьбі за свободу свого народу. Саме їй великий політик присвятив довге повне випробувань життя, вершиною якого стало президентство в демократичній, вільній від апартеїду Південно-Африканській Республіці та Нобелівська премія миру 1993 року, яку отримав разом з останнім білим президентом ПАР Фредериком де Клерком «за роботу з мирного повалення режиму апартеїду та закладання підвалин нової демократичної Південної Африки».

У своїй книзі Нельсон Мандела відверто описує ініціацію африканських хлопчиків, побут і злидні свого дитинства, навчання й одруження, народження і смерть своїх дітей, жах самотності в’язня на острові Роббен і вистраждану Свободу. Життєвий досвід та погляди Нельсона Мандели як ніколи актуальні в контексті нинішніх українських реалій, бо «правда полягає в тому, що ми ще не вільні, ми просто здобули свободу бути вільними, право не бути пригноблюваними… справжнє випробування нашої відданості свободі лише починається». Нельсон Мандела

Мандела був першим президентом ПАР, обраним на демократичних, не сфальсифікованих виборах. До свого президентства лідер Африканського Національного Конгресу. Був засуджений і ув'язнений за участь у підпільній збройній боротьбі. Впродовж 27-річного ув'язнення Мандела став усесвітньо відомим борцем з південноафриканським апартеїдом. У 1996 році під його керівництвом була прийнята нова конституція, здійснено ряд реформ, зокрема в сфері освіти, для подолання соціальної та економічної нерівності в Південній Африці. Отримав понад сотню нагород світового масштабу за чотири десятиліття громадської і політичної діяльності.