Джим Найп: EMDR Повний посібник. Теорія та лікування комплексного ПТСР та дисоціації

EMDR – десенсибілізація та переробка рухами очей – доказовий метод психотерапії, універсальна ефективність якого підтверджується не лише практикою. Результати контрольованих досліджень та міжнародного консенсусу відображено у рекомендаціях ВООЗ щодо застосування EMDR при роботі з посттравматичними розладами. 20 вересня 2019 року в Science опубліковано статтю японських нейрофізіологів, в якій розкрито нейрогуморальні зв'язки між БДГ (швидкими рухами очей) та переробкою небажаних спогадів уві сні. EMDR терапевти використовують ці механізми для лікування ПТСР, дисоціативних розладів, фобій та депресій понад тридцять років.

Джим Найп, сертифікований тренер міжнародної асоціації EMDR, докладно з обговоренням актуальних теоретичних моделей та з яскравими прикладами деконструює логіку та механізми роботи EMDR у найбільш складних клінічних випадках. Віртуозна психотерапія травми - Передмова наукового редактора Терапія EMDR або, як часто її перекладають, ДПДГ (Десенсибілізація та Переробка Рухом Ока) розвивається вже понад 30 років. І зараз, схоже, що поряд з когнітивно-поведінковою терапією це найдослідженіший метод з точки зору доведеності її ефективності.

Багато людей, які вперше застосовують техніку EMDR, вражає як швидко відбуваються зміни і перестають турбувати болючі спогади, що роками мучили. Стандартний протокол, розроблений Френсіс Шапіро (автора EMDR терапії) відмінно справляється з поодинокими травмами, що добре збереглися в пам'яті. Він дуже добре працює, коли людина може підтримувати так звану подвійну увагу. Воно є одночасним усвідомленням безпечного сьогодення в кабінеті терапевта і лякаючих образів минулого. Однак, на жаль, часто ми маємо справу з комплексною, множинною травматизацією.

Тяжкі події в минулому могли відбуватися неодноразово. Вони можуть бути представлені в пам'яті лише частково, може мати місце уникнення травматичного матеріалу і навіть його дисоціація. Часто при роботі з травмами у нас, як у терапевтів, виникають дві протилежні проблеми. З одного боку, не так просто дістатися до вразливих емоцій, оскільки більшість людей не люблять ворушити минуле і створюють навколо нього щось на зразок чорнобильського саркофагу. Клієнти погано пам'ятають чи взагалі дисоціюють хворобливий матеріал.

Але травма за визначенням - це якраз та подія, яка продовжує впливати на сьогодення через вразливість до певних тригерів, через тілесні та емоційні симптоми, через поведінкове відігравання травматичного афекту, через дисфункціональні переконання зрештою. З іншого боку, необережна робота може спровокувати виверження болісних спогадів. Досвід затоплення клієнта травматичним матеріалом часто не є для нього терапевтичним та посилює уникнення подальшої переробки травми.

Для тих, хто стикається з такими проблемами, книга Джима Найпа просто знахідка. Вона розширює межі використання EMDR.