Едвард Вілсон: еусоціальність. Люди, мурахи, голі землекопи та інші громадські тварини

Едвард Вілсон стверджує, що релігійні та філософські питання можна звести до розгляду генетичних і еволюційних складових, а тіло і розум людини мають фізичну основу, яка підпорядковується фізичним і хімічним законам. «Еусоціальність» показує, що до кінця зрозуміти поведінку людини можна, лише вивчаючи еволюційну історію інших тварин. Вілсон згадує в книзі 17 видів тварин, серед яких голі землекопи і раки-лускунчики, які володіють розвиненими спільнотами, що засновані на альтруїзмі та кооперації.

Він пише про хірономідів, які «танцюють, як акробати», про анчоусів, які збиваються в тісні косяки, щоб бути схожими на гігантську рибу, або про соціальні групи людей, що сприяють процвітанню спільноти в цілому без очевидної еволюційної вигоди для себе.

«Еусоціальність - відносно рідкісне явище в еволюції життя на Землі, але воно призвело до виникнення найбільш виражених проявів особистого альтруїзму і найскладніших соціальних відносин. Еусоціальність забезпечила екологічне панування деяким сухопутним видам, зокрема мурашкам, термітам і людям».