Фабіо Скалетті: Мікеланджело 500

Без перебільшення можна сказати, що Мікеланджело Буонарроті (1476–1564) – видатний художник усіх часів. Його твори задумані і втілені в життя у муках творчості та в повній самоті. Віднесені до витонченого мистецтва, тобто скульптури та живопису, його роботи досягли вершин формальних якостей та духовної наповненості, які нікому більше не підкорилися. І це ще, що він був плідним винахідником архітектурних форм.

Інші титани мистецтва, наприклад, Рафаель і Караваджо, настільки ж талановиті в живописі, ніколи не займалися скульптурою, і навіть Леонардо, геній серед геніїв, можливо, був ще видатнішим живописцем, але інша половина його натури була віддана науці та філософії, тому його не можна зарахувати виключно до майстрів мистецтва. З Мікеланджело Відродження досягло апофеозу, і багато хто вважає, що з його смертю завершилася епоха, де головна роль відведена майстру, який власними силами захотів пізнати реальність, домінувати над нею і керувати світом як філософ і вчений, суспільством як політик і матерією як художник.