глина

Девід Алмонд пише про дітей і для дітей. Пише просто про найскладніше. Про те, що так важливо зрозуміти людині в дванадцять-тринадцять років, про питання, які ятрять душу і на які не знають відповіді дорослі: чи правда, що лопатки потрібні для того, щоб до них кріпилися крила? Чи можуть ожити глиняні фігурки, якщо дуже постаратися, коли їх ліпиш? Чи допомагає любов від хвороб? Алмонд пише так, що його читають діти і дорослі по всьому світу - його книги перекладені більш ніж на два десятка мов. У 2010 році він став лауреатом премії імені Х. К. Андерсена - вищої нагороди в світі дитячої літератури.

Стівен Роуз з'явився в містечку погожим морозним ранком. Йому було приблизно стільки ж років, скільки Дейві. На вигляд - звичайний хлопець, але про нього розповідали дивне і страшне, і він умів вирізати фігурки з дерева, які виглядали як живі. І ліпити з глини фігурки, які … Пізніше Дейві так і не зміг зрозуміти, що відбулося насправді, а що привиділося. Чи то було, чи то не було, то його обвели навколо пальця, чи то й справді у нього на очах сталося диво - похмуре, зловісне, але все ж диво. І як знати, може бути, чудеса - невід'ємна частина життя, просто ми їх не завжди помічаємо?