Гузель Яхіна: Зулейха розплющує очі

Спеціальне видання до прем'єри на телеканалі "Росія".

Взимку 1930 року в татарської селянки Зулейхи вбивають чоловіка, а її саму розкулачують і відправляють каторжним маршрутом до Сибіру. Тридцять засланців виявляються кинутими в глухій тайзі без їжі, даху над головою і теплого одягу. Неписьменні селяни та ленінградські інтелігенти, «декласовані елементи» та карні злочинці, мусульмани та християни, язичники та атеїсти, росіяни, татари, німці, чуваші – всі вони відстоюють у суворої природи та безжалісної держави своє право на життя.

Зулейха знаходить у собі сили пройти через усі випробування, головне з яких – випробування Любов'ю та Прощення. Щоб вижити, треба любити – навіть якщо це любов до найлютішого ворога. Щоб вижити, треба пробачити: себе, інших, свою долю – страшну, і свою батьківщину – жорстоку. Навіть саму історію, в якій, як і в кожному людському житті, так мало справедливості.