Клод Адріан Гельвецький: Про людину

Клод-Адріан Гельвецій – французький філософ-матеріаліст, видатний мислитель епохи Просвітництва, один з авторів знаменитої «Енциклопедії» Дідро та д'Аламбера. Вихід у світ в 1758 р. його трактату «Про розум» став подією в інтелектуальному житті Франції і викликав скандал: книга, що стверджувала теорію особистого інтересу як найважливішого антропологічного принципу, викликала гнів урядових і церковних кіл, відразу ж була заборонена і засуджена парламентським судом до спалення.

У трактаті «Про людину», написаному в 1760-ті рр. і опублікованому посмертно у 1772 р. в Гаазі, філософ розвиває ідеї першої книги, цього разу роблячи акцент на проблемах виховання особистості та політичної перебудови суспільства. Відстоюючи думку про природну рівність людей, він змальовує образ ідеальної держави – федерації невеликих республік, з рівністю прав громадян, і освіченим монархом у ролі президента. За Гельвецієм, завдання істинно мудрого правителя – не перешкоджати реалізації особистих інтересів людей, а створювати такі закони, які б виховували людину і сприяли розвитку чесноти, поєднуючи її з особистою вигодою.

Погляди Гельвеція на людську природу і суспільство заклали основи філософії утилітаризму і стали відправною точкою пізніших філософських побудов Єремії Бентама та Джона Стюарта Мілля.