Маріанна Вулф: Пруст і кальмар. Нейробиология читання

Як ми вчимося читати? Мозок кожного нового читача - дитини, яка тільки-но приступила до напрацювання цієї навички, - володіє надзвичайною властивістю виходити за межі своїх початкових здібностей, щоб розуміти письмові символи. Протягом тисячоліть з того моменту, як людина навчилася читати, сталася справжня інтелектуальна еволюція всього нашого виду. Мозок у того, хто розбирає клинопис шумерів на глиняних табличках, функціонує інакше, ніж у того, хто читає алфавіти, і вже тим більше ніж у того, хто знайомий з новітніми технологіями. Тут у наявності як прогрес, так і привід для занепокоєння: писемність зменшила потребу в тренуванні пам'яті, а посилені інформаційні потоки і особливості сучасної цифрової культури можуть мати глибокі наслідки для нашого мозку в майбутньому.

У цій книзі, яка миттєво завоювала світову популярність, видатна американська нейробіологиня Маріанна Вулф досліджує, як «відкрита архітектура», пластичність нашого мозку допомагає і заважає людям в їхніх спробах навчитися читати і обробляти письмову мову. На читача чекає захоплива подорож часами та епохами, знайомство з різноманітними ілюстраціями розвитку окремої людини - від немовляти, який слухає колискову, до справжнього експерта - читача творів Пруста. Розібравшись, як еволюція і розвиток читання змінили саму будову людського мозку і суть нашого інтелектуального життя, ми зрозуміємо, що ми - це дійсно те, що ми читаємо.