Мікаель Ніємі: Дамба

Всю осінь північ Швеції заливав дощ, нескінченний, день у день. Від повені рятувала величезна дамба, побудована з розрахунком на найгірше. Ось тільки ніхто не припускав, що «найгірше» виявиться дитячим лепетом у порівнянні з тим, що трапилося. І одного разу річка Люлео підточила нібито нездоланну бетонну перешкоду і понеслась, змітаючи все на своєму шляху, руйнуючи будинки, розкидаючи машини, підхоплюючи всілякий людський скарб і… самих людей.

Сіра стіна води мчить на героїв роману: на саама, який давно проміняв традиційне життя на міське; на пілота вертольота, який обмірковує самогубство; на молоду жінку, яка тільки-но дізналася, що чекає дитину; на робочого електростанції, який вирішив, що нарешті він покаже всім цим бабам, чого вартий справжній мужик; на самотню вчительку малювання, для якої річка завжди була втіхою… Мозаїка трагічних (а часом і злегка комічних) історій складається у велику драму, яка назавжди змінить не тільки ландшафт, а й долю кожного з героїв.