Прокотиків (антологія)

Колись у нас із видавництвом "Амфора" був спільний проект під назвою ФРАМ. Ми його вигадали, щоб видавати збірки оповідань різних авторів, тематичні та просто добрі. І справді видали багато чудових книг.

Проект ФРАМ давно закрився, а ми з його постійними авторами стали жити далі. І писати різні книжки тепер уже не разом, а самостійно. Ну чи не писати. Хто як.

З того часу минуло кілька років, але, за великим рахунком, нічого не змінилося - у тому сенсі, що ми, як і раніше, любимо один одного і сумуємо за тими часами, коли разом писали та збирали книжки, і в нас здорово виходило, з кожним роком все краще.

І ми нарешті вирішили, що треба було б знову зібратися всім разом і пограти у свою улюблену гру під назвою "Новіша російська література. Зроби сам". Заодно, щоб двічі не підводитися, ми вирішили завоювати світ. Не те щоб він нам був конче потрібний, але в завойованому світі набагато приємніше писати книжки. І, до речі, найпростіше їх видавати. Загальновідомо, що завоювати світ найпростіше за допомогою котиків. Тому перша книга наших оповідань, спеціально зібрана для редакції "Пори", так і називається: "Про котиків". І це не рекламний маневр, а правда. Жодної розповіді, у процесі нарації якої не вискочив би хоч один котик, у цій книзі немає.