Серен К'єркегор: Хвороба до смерті

Видатний данський філософ і богослов Серен К'єркегор (Seren Kierkegaard) (вважається предтечею екзистенціалізму; крім того, його ідеї мали безпосередній вплив на "діалектичну теологію" Карла Барта, на філософську антропологію, персоналізм і інші течії, де акцент переноситься на особисте присвоєння істини. Твір "Хвороба до смерті" {"Sygdommen til Deden") був опублікований К'єркегором в липні 1849 року.

В основу тематичного зачину, що дав назву всій книзі, покладена євангельська притча про воскресіння Лазаря. Чудо про Лазаря несе в собі прозоре метафоричне навантаження: бездиханність, млявість мерця символізують тут заціпеніння волі людини, скутої відчаєм, коли надія втрачена і все тоне в темряві байдужості, цинічної спустошеності. Порятунок з цього стану внутрішнього саморуйнування, тліну і загибелі можливий лише з приходом Христа, який повинен щоразу заново відвалювати могильний камінь з склепу, де нудиться кожна людська душа. Ось чому К'єркегор не втомлюється повторювати, що відчай - це гріх, але відчай перед Богом - вже надія на зцілення, протилежність ж гріха - це не доброчесна поведінка, а віра. Тільки провівши людину через всі стадії земного існування, - аж до порога самої смерті, - відчай розкриває свою справжню природу перетворюючої, вселенської сили.

Видання адресоване викладачам і учням, богословам, філософам і культурологам; воно буде цікаве історикам європейської культури і релігійної думки, а також широкому колу читачів - любителів і справжніх поціновувачів філософської есеїстики.