В'ячеслав Левицький: Long Play

У поетичній збірці «LongPlay» панує музика, прихована в повсякденних сюжетах та мріях про істинні свята. І йдеться не лише про численні алюзії від Моцарта й Жоржа Бізе до гурту «AC/DC». У цій дійсності злива бавиться електронною цигаркою, футбольний клуб «Динамо» співчуває гобітам, кокетка з’їдає центральноєвропейське місто, а «неокласики» боксують із футуристами.

Тут чимало артистичної фауни: освічений їжак, засекречена синиця та василіски з підземель Києва. Є навіть найдепресивніший вірш, найновіша в історії літератури поезія про львівські трамваї та твір, після декламування якого повинні припинитися всі карантини на світі. Зрештою, на читачів чекає мелодійна та грайлива мандрівка в дев’яти відділеннях із увертюрою та кодою.

Під час читання вимкніть усі ґаджети та попрощайтеся з правописом.